3.12.11 Кінематограф - Репортаж

Нам і про нас... „Україна гудбай”

На тлі сучасної української кіно/теле продукції у вигляді серіалів про „вічно багатих, які вічно плачуть”, міліцейсько-кримінальних „стрілялок”, і шаблонних ток-шоу проект „Україна Гудбай” скоріше виглядає як антикіно. Чому? Бо він про сьогоденну українську реальність, бо він є соціальне кіно. З міркувань практичних та, очевидно, гуманних „Україна Гудбай” являє собою альманах короткометражних фільмів, уривки з яких було продемонстровано на презентації проекту у кінотеатрі „Київ” 25 листопада 2011 року.

„Україна Гудбай” має на меті вбити одразу двох зайців. Зайцем першим є проблема масової еміграції наших співвітчизників за кордон. Пояснюючи причини уваги кінематографістів до цієї теми, редактор альманаху, кінокритик Володимир Войтенко навів дані соцопитування – 34 % респондентів прагнуть виїхати з України. У категорії 18–29 років таких бажаючих аж 50, 4 %. „А хто залишиться тут? Це кіно для тих, хто ще хоче щось змінити”.

Як це не дивно, але стрічка саме з такою невеселою тематикою перемогла у першому відкритому конкурсі кінопроектів Державного агентства з питань кіно на отримання державного фінансування. За словами голови Державного агентства з питань кіно Катерини Копилової, підтримка такого проекту як „Україна гудбай” свідчить про зрілу політику держави, яка відповідає за своїх людей. „Визнання та озвучення цієї болючої проблеми є першим кроком до її вирішення”, – додала вона.

На сьогодні держава на 50 % фінансує виробництво 16 кінострічок альманаху. Другу половину коштів забезпечують вітчизняні кінокомпанії. Цілком зрозуміло, що значних прибутків таке кіно не принесе. Для чого ж це спонсорам? Відповідь на це є заєць другий або проблема відсутності нової генерації українських режисерів. „Придите и снимите у нас фильм”, – закликав молодих кінематографістів Ігор Савченко, продюсер проекту з компанії „Pronto film”. Процес відбору та доопрацювання сценаріїв ще триває і у альманасі лишається п’ять вакантних місць. Технологія відносно недорогого виробництва та монтування фільмів була відпрацьована на попередньому безбюджетному (!) проекті „Мудаки. Арабески”, знятому у 2010 році. (До речі, „Мудаків” без будь-якої реклами подивилося в кінотеатрах більше 10 тисяч глядачів). Якісний сценарій на тему еміграції з України – це єдине, що потрібне для участі. Решту, а саме знімальну техніку, акторів, декорації (в разі потреби), транспорт, і безцінний досвід, забезпечують спонсори. Як зазначив продюсер проекту, генеральний директор компанії „Артхаус Трафік” Денис Іванов, українські кінокомпанії-конкуренти об’єднали свої зусилля для створення „феномена украинского кино”.

За словами організаторів, вихід фільму у широкий прокат заплановано на осінь 2012 року, але кінопрокат альманаху в Україні буде обмежений. Проте, як і повсюди в світі, у незалежного кіно є міжнародна фестивальна перспектива.

А наразі замислюємося, приєднуємося і чекаємо актуальне кіно про сучасну Україну.

Ірина Кравченко спеціально для порталу "Сито"